20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 28

+380474432323 - деканат

+380474435308 - методист заочного відділу

English Ukrainian

ФАКУЛЬТЕТ МИСТЕЦТВ

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

ФАКУЛЬТЕТ МИСТЕЦТВ НОВИНИ САЙТУ ТАНЕЦЬ ТА ПРАГНЕННЯ ДО ІДЕАЛУ. РОЗДУМИ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

ТАНЕЦЬ ТА ПРАГНЕННЯ ДО ІДЕАЛУ. РОЗДУМИ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

Мільбрат Юлія:

Кожен вид мистецтва має свої специфічні закони відображення життя, свої особливі форми, виразні методи і свій матеріал. Хореографічне мистецтво- це синкретичне мистецтво. Тут злились в єдиному потоці танець і пантоміма, музика і поезія, скульптурні пози, пластика рухів і драматургія літературного твору. Саме тому я обрала в майбутньому професію хореографа, адже хореограф – це особливий вид мистецтва, який захоплює не тільки тіло, а й душу і сердце. Із кожним звуком мелодії тіло створює особливий ритм, який відображається у танці. Сама професія хореограф це не лише робота, але й хобі. Саме в цій сфері я можу дарувати дітям всю красу танцю й приблизити їх до прекрасного. Поділившись своїм досвідом з ними, я відчуваю, що приношу користь суспільству . Саме тому, я обрала цю професію, вона виствітлює мій стиль життя.

Мороз Анна:

Танець – це щось незвичайне, це поєднання пластики, почуттів, міміки та історії, яку танцюрист розповідає глядачам.
Створення танцю- це творчий процес; вивчення всіх сторін мистецтва,  саморозвиток  та передача досвіду – ось головні завдання, що стоять перед хореографом.
Хореографу необхідно бути сильним, пластичним і постійно рухатись вперед.
‘Найважче в професії’ хореографа – це самодисципліна. Треба полюбити себе мучити і отримувати від цього задоволення.
Хореографія – це грація, краса, це мова тіла, яким можна сказати набагато більше, ніж словами. Ось що хореографія означає для мене.

Мій ідеал.

Моїм покровителем , взірцем та прикладом наслідування є талановита танцівниця , хореограф, ведуча , спочатку українського проекту про танці, а тепер і російського, – Тетяна Денисова.
В ранньому дитинстві Тетяна була рухливою, активною дівинкою і батьки віддали її в секцію спортивної гімнастики. Їй дівчинка віддала п*ять років , але потім Тетяна спробувала відвідати танцювальну студію і “пропала”. Мистецтво танцю повністю поглинуло Денисову, кожну вільну хвилину вона присвячувала саме йому, мріючи про сцену Великого театру.
Близько трьох років працювала у Києві зі своїм балетом. Паралельно викладала хореографію у Київському естрадно-цирковному коледжі.
Мені подобається , що в ній є внутрішній сильний стержень, завдяки якому вона і досягла стільки у своєму житті.
Отже, вона є моїм кумиром та ідеалом , на якого можна рівнятися.
 

Куценко Анастасія:

Ким я себе бачу в хореографічному мистецтві.
Яким би не було моє майбутнє, я хочу самостійно творити його та відповідати за свої вчинки, бо головним є не те, чого ми досягнемо в житті, а те, як ми це зробимо.
Звичайно, я планую плідно працювати над собою. А ще давати користь дорослим та діткам, з якими я хочу працювати. Адже як говорить моя мама:«Всіх грошей не заробиш ». Я вважаю ,що справа навіть не в грошах, тому ,що для сучасного світу, на мою думку, гроші- це сміття, за яке люди ладні на вбивство.
Потрібно займатися тим, чого ти справді дуже хочеш.
Я хочу стати хореографом, нехай не видатним, не легендою. Я просто хочу, щоб сучасний світ та молодь розвивались, хочу подарувати йому ці знання, які отримаю в практиці та навчанні. Адже це так цікаво, тим більше це допомагає підтримувати тіло в тонусі і залишатись завжди молодою. 
В майбутньому я хочу бачити багато світлих особистостей, які з посмішкою будуть заходи до моєї студії танців. Вчитись, отримувати багато перемог в першу чергу для себе.
Якщо це здійсниться і я зроблю багато людей щасливими, я проживу своє життя не дарма, а з вогнем в сереці, знаючи, що воно когось гріє, тому я хочу зробити цей крок, впевнений крок у своє майбутнє з гордо піднятою головою в життя.
Моє бажання – розвиватися, як губка втягувати у себе все найкраще , вчитися майстерності не тільки у відомих маестро, а й у звичайних дітей, тому що жодна доросла людина не навчить тебе такої щирості, яка є у дитини; щохвилини пізнавати нове , щоб стати справжнім майстром свого діла, брати позитивний приклад , щоб стати прикладом та одного разу змінити цей світ на краще.
Мій взірець ідеалу.
Мій взірець ідеалу, на даний момент, – це мій хореограф Гаврилюк Наталя Сергіївна. 
Я дивуюсь тому, на скільки вона сильна в своїй справі, як вона знаходить підхід до кожної дитини в нашому колективі, а нас повірьте не так мало. 
Вона найкращий психолог, сильний хореограф, дуже творча людина. В дитинстві, коли я прийшла туди вперше, я завмерла дивлячись на неї, вона здавалась мені неймовірною, я навіть подумала, що вона живе на своїй планеті, тому що, в неї стільки думок в одну мить, такі творчі танці і постійно неймовірні підтримки, а те, як вона вміло і з трепетом в серці робить свої творіння, так саме творіння, бо таке вже танцем назвати не можна. 
Для нас вона як друга мама, ми дуже любим говорити з нею про особисте, обіймати її, тому, що це надзвичайно душевна людина, яка заряджає просто постійною енергією. 
Про Наталю Сергіївну я можу писати вічно, адже таку людину я буду пам’ятати завжди. Вона для мене наче щось не існуюче бо таких людей дуже мало. Я дуже вдячна їй, що вона виховує в нас таких самих світлих людей і вмілих маленьких хореографів, які в майбутньому стануть видатними.
Гилюк Єлизавета:
Я вважаю, що кожен хореограф унікальний по-своєму і обрати одного взірця просто неможливо. Для мене танець – подих душі , відкриття чогось твого особистого та не до кінця зрозумілого іншим, то як з чужого серця можна вивести кумира, якщо ти повинен розкривати свою особливу чарівність так , як ти це відчуваєш.
 Бути балетмейстром- не просто виступати на сцені, це розкривати серця глядачів, дарувати їм невелику казку, у якій панує Любов, Добро та Гармонія , викривати глобальні проблеми людства так, щоб людям не хоілось знову повторити ту ж помилку; надихати усіх , допомагати зрозуміти, що все неможливе є можливим , щоб після перегляду людина вийшла з залу з розплющеними очима, усвідомивши наслідки своїх вчинків , з новими силами та розумінням , що світ чудовй, що все можна змінити.
Моє бажання – розвиватися, як губка втягувати у себе все найкраще , вчитися майстерності не тільки у відомих маестро, а й у звичайних дітей, тому що жодна доросла людина не навчить тебе такої щирості, яка є у дитини; щохвилини пізнавати нове , щоб стати справжнім майстром свого діла, брати позитивний приклад , щоб стати прикладом та одного разу змінити цей світ на краще.

Схожі новини

МІС МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ-2015МІС МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ-2015

21 травня 2015 року на мистецько-педагогічному факультеті відбулася грандіозна подія – другий конкурс краси та грації «Міс МПФ-2015»! У конкурсі взяли участь чарівні студентки нашого факультету з різних спеціальностей: образотворче

ВІДБУЛАСЬ ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ: ЗДОБУТКИ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»ВІДБУЛАСЬ ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ: ЗДОБУТКИ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

8 жовтня на мистецько-педагогічному факультеті відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи». Співорганізаторами конференції виступили: науково-дослідна лабораторія педагогічної компетентності Уманського державного педагогічного університету імені

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!

Сьогодні – 6 серпня, свій день народження святкує викладач кафедри інструменталного виконавства Бондаренко Світлана Миколаївна! Прийміть наші найщиріші побажання! Бажаємо вам міцного здоров’я, особистого щастя, творчої енергії та талановитих студентів!