Прісич Н. М.,
учитель Шевченківської спеціалізованої
загальноосвітньої школи-інтернату
з поглибленим вивченням предметів
гуманітарно-естетичного профілю
Черкаської обласної ради
ЕСТЕТИКА ТА ЕТИКА ЗАРОДЖУЮТЬ ЛЮДСЬКУ ДУХОВНІСТЬ
Педагогічна майстерність – це краса й добротворність педагогічної дії. Проблема педагогічної майстерності є однією з ключових у педагогіці, яка як наука і особливо – як мистецтво, неможлива без педагога. Він в усі часи був і завжди залишиться центральною фігурою в освітньому процесі. Унікальність педагогічної професії приховує відомий парадокс. З одного боку, вона належить до масових, широко затребуваних професій, а з іншого, характеризується надзвичайно складними вимогами до виконавця. І хоч професію педагога традиційно не включають до класу творчих професій, насправді обсяг таких дій, у яких від нього вимагається власна позиція, постановка і неординарне вирішення проблеми, вияв індивідуальності, здібність до імпровізації, готовність викликати враження, збудити в оточення особливі естетичні переживання й дії настільки великий, що зовсім не випадково педагога порівняють з актором, менеджером, політиком, режисером і т.п. Адже педагогічна дія, будучи організаційним началом процесу творення людини як творчої особистості, не випадково включає в себе всі види людської творчості. Педагогічна освіта не зводиться до традиційної «предметної підготовки». Становлення учителя – тривалий і складний процес професійної соціалізації, в якому він послідовно оволодіває предметними знаннями, комунікативним досвідом, смислоутворювальною діяльністю, послідовно піднімаючись до авторської педагогічної системи.
Справжня педагогіка – це психологія в дії. Суттєву роль у педагогіці відіграють естетичні начала, які пронизують усе життя людини, її працю, побут, відносини з людським оточенням. Естетика впливає на людину різноманітно, різнобічно збагачує її духовний світ і удосконалює її діяльність. Вона сприяє формуванню творчих здібностей особи і зміцненню її моральних позицій. Водночас слід наголосити, що єдність естетичного й морального виховання, а також виховання громадянського і політичного, гармонія Істини, Добра й Краси є не лише очікуваним результатом, але й передумовою ефективного естетичного виховання.
Головною основою, умовою формування уявлень про прекрасне і потворне, піднесене і низьке, трагічне і комічне, здатності відчувати й переживати естетичне в навколишньому світі є вільне громадянське мислення і поведінка особи. Саме естетика передує всім духовним аспектам формування людини, включаючи естетичне. Усвідомлення людиною своєї неповторної індивідуальності через самооцінку, атмосфера демократизму, дух свободолюбства, надання людині максимальної свободи вибору і самовиявлення, – усі ці чинники є визначальними в становленні і розвитку її естетичного досвіду. Естетичне виховання як неперервний процес має здійснюватися передусім у діяльності, в різнобічній соціальній творчості.
Необхідно не лише навчити кожну людину естетично-почуттєво реагувати на оточуючий світ, але й збудити потребу у його перетворенні без нанесення йому екологічної ущербності, згідно з естетичними нормами й ідеалами; постійно прагнути до високої професійної майстерності, творчості, органічно поєднувати духовну і фізичну досконалість. Важливо формувати особистісне активне начало для постійного і неперервного естетичного самовиховання.
Естетика й етика зароджують людську духовність. Дякуючи їй, процес освіти стає для кожної людини необхідним, бажаним і радісним, бо радість — завжди добро, краса, творчість.
Випускники педагогічних вищих навчальних закладів покликані здійснювати естетичне і художнє виховання підростаючого покоління, у процесі якого дитина прилучається до культури свого народу і з повагою може цінувати культурні надбання іншої нації. Естетичні та етичні основи підготовки майбутнього вчителя завжди були найважливішим загальнодержавним завданням, що відображено у нормативно-правових документах. В даний час питання вдосконалення підготовки педагогічних кадрів набули ще більшої актуальності.
Важливим ключовим моментом сучасної освіти є її гуманітаризація і гуманізація, пред’являють нові вимоги до підготовки вчителя. Для сучасної України гуманітаризація освіти – одне з головних умов заповнення духовного вакууму, що з’явився з катастрофою старих ідеологічних схем, одне з основних джерел формування нової соціальної ідеології, здатної змінити менталітет суспільства, відродити його духовність. Все це робить проблему естетичного розвитку майбутніх учителів особливо актуальною в національній школі.
Естетичне виховання та художня освіта розуміються сьогодні як процеси, що сприяють зростанню духовного потенціалу людини і суспільства, як найважливіші фактори екології культури та екології особистості. Художньо-естетичний розвиток особистості стало невід’ємним компонентом гуманістично орієнтованих систем освіти. Серед безлічі соціальних факторів, що впливають на становлення духовної культури школярів, особливу значимість має референтність особистості вчителя початкових класів. Художня ерудиція, моральні норми, естетичні цінності, творчий потенціал педагога виступають орієнтирами для дітей, сприяють формуванню специфічної людської здатності – естетичного ставлення до світу. В «Основних напрямках вищої і середньої спеціальної освіти в країні» стоїть завдання формування у фахівця потреби в пізнанні цінностей культури свого народу і загальнолюдських цінностей і творчої трансляції її в освітній процес школи.
Список використаних джерел:
1. Кремень В. Г. Енергія інтелекту / Василь Кремень // Освіта. – 2011. – 9-16 берез. (№ 14).
2. Кремень В. Г. Формування особистості професіонала в контексті вимог XXI століття / В. Г. Кремень // Педагогічний процес : теорія і практика : зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К., 2005. – Вип. 3
3. Зязюн І. А. Педагогічне достоїнство морально-етичних цінностей тріади «Істина – Добро – Краса» / І. А. Зязюн // Роль педагогічної етики у професійній підготовці сучасного вчителя : зб. матеріалів Всеукр. наук.-метод. конф., 15–16 трав. 2008 року / МОН України, 56 Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти, Київський міський пед. ун-т імені Б. Д. Грінченка. – К., 2008.