Полудень Л. І.,
к. п. н., доцент
кафедри образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтва ННІПО СРМ,
Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького
РИСУНОК У ПІДГОТОВЦІ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНИХ ФАХІВЦІВ
Пріоритетність принципу демократизації, спрямованої на гуманізацію освітнього простору, що зазначені у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, зумовлює пошук нових педагогічних технологій для сучасної системи професійної підготовки фахівців.
Сучасна професійна художньо-педагогічна підготовка випускників художньо-графічних кафедр ВНЗ, в тому разі й образотворча підготовка на заняттях рисунком, здійснюється шляхом удосконалення процесу навчання через фундаменталізацію, гуманізацію та гуманітаризацію змісту освіти.
Фундаменталізація змісту програми забезпечується розширенням і поглибленням загальнонаукової основи завдань процесу художньо-графічної підготовки майбутнього фахівця. Основні положення фундаменталізації навчального процесу на заняттях рисунком реалізуються шляхом ознайомлення студентів із сучасною природознавчою картиною світу, сучасними методами викладання суттєвості системного підходу до проблем академічного навчального рисунка.
Гуманітаризація у вузькому розумінні забезпечується розширенням та поглибленням змісту програмних завдань, спрямованих на сучасну художньо-педагогічну освіту майбутніх фахівців і введенням їх в систему, світ національної та загальнолюдської культури. Доцільно знайомити студентів з проблемами методології художньої творчості, логіки, філософії, психології та педагогіки мистецтва рисунка, як навчальної пізнавальної дисципліни, стосовно до програмного матеріалу. Необхідно розглядати питання історіографічних, естетичних та соціально-культурних передумов розвитку мистецтва рисунка, його місця і ролі в сучасній системі освіти і культури.
Гуманізація процесу художньо-графічної підготовки студентів забезпечується розширенням та поглибленням освітньо-професійного рівня шляхом введення в зміст програми завдань, націлених на розвиток творчої особистості в діяльності шляхом формування нового світогляду на демократичних національно-культурних підставах й водночас, розвитку духовності та світосприйняття за законами краси.
Стосовно до проблем сучасної художньо-педагогічної освіти, гуманізацію процесу навчання-пізнання на заняттях рисунком необхідно розглядати, як метод фахової орієнтації особистості в системі художніх професійно значущих знань, націлених на практичну реалізацію і розпредмечування не тільки в навчальній діяльності, але і в майбутній педагогічній практиці.
Зміст програми курсу навчального рисунку повинен зумовлювати процес формування у студентів високого професійного рівня оволодіння теорією мистецтва рисунка та практикою створення графічного зображення образу художніми засобами.
Графічна образотворча грамота є основою художньої підготовки в будь-яких видах пластичного мистецтва. Навчання цій грамоті – першочергова проблема підготовки вчителя художніх дисциплін в школі.
Для реалізації структури змісту програми необхідно використовувати дидактичні принципи, за допомогою котрих здійснюється процес навчання студентів мистецтву рисунка від його початкових основ до творчого усвідомлення художньо-графічної мови.
Базисними принципами навчання в системі художньо-педагогічної освіти, що визначають зміст технології процесу графічної підготовки фахівців є принципи, що мають витоки із закономірностей системно-структурованого професійно-діяльнісного підходу до навчально-виховного процесу, як об’єкту педагогічного управління. Вони зумовлюють систему вихідних основних дидактичних вимог до процесу навчання за змістом програми.
Такими базисними принципами, що фундаментують основу художньо-педагогічної підготовки і визначають направленість, змістовність, методи й організаційні форми процесу «навчання-пізнання» та враховують індивідуальні особливості при колективному навчанні, є: науковість, системність, послідовність та комплексність, зв’язок теорії з практикою, наочність, доступність і посильність, усвідомленість, цілеспрямованість та активність, тривалість і міцність знань, умінь та практичних навичок, цілісність, єдність національного і загальнолюдського, оптимальність.
Специфічними для процесу графічної підготовки в системі художньо-педагогічної освіти є принципи: безперервності графічного навчання, навчально-аналітичного і художньо-образного освоєння дійсності й зображення, розвитку художньо-пізнавальної та творчої діяльності.
Програма повинна передбачати реалізацію принципу історизму, епохи синтезу в розвитку культури і демократизації художньо-педагогічної освіти, що є системною діалектичною закономірністю, обов’язковою умовою наукової, художньої творчої діяльності особистості. Реалізація цього принципу допомагає формуванню професійно-значущих знань про історію розвитку мистецтва рисунку, його методів графічного зображення тощо.
Показниками, що характеризують рівень професійної духовної культури майбутнього фахівця повинні бути: стійкі моральні переконання; демократизм в спілкуванні; відкритість, доброзичливість; уміння використовувати взаємодії, педагогічний вплив; чуйність, увага і довіра до дітей; здібність переконувати учнів і цілеспрямовувати їх на моральне здоров’я, чесність, принциповість, правдивість, етичну скромність та естетичну потребу; вольові якості; єдність слова й справи; самовідданість, оптимізм, свідомість, порядність, самокритичність, потреба жити інтересами дітей; інтелігентність; почуття людської гідності; широкі духовні потреби; культурний кругозір, художня, професійна ерудиція, майстерність; потреба в постійному розвитку художньо-естетичних смаків; потреба в постійній самоосвіті тощо.
Отже, курс навчального рисунка повинен розглядати систему взаємовпливів, націлених на формування стійких характеристик, готовності випускників до художньо-педагогічної діяльності відповідно сучасних вимог до рівня підготовки фахівця, його професійної компетенції та методичної майстерності. В процесі навчання рисунку необхідно розглядати систему питань, що формують громадську позицію, високий професіоналізм, ділові творчі якості, компетентність, а також високу ступінь культури вчителя.